показання до стентування

3. Рекомендован щоденна фзична активнсть  контроль маси тла (IB).

2. Додавання рослинних станолв/стеролв (2 г/день) /або клтковини (понад 10 г/день) з метою подальшого зниження ХС ЛПНЩ (IIа А).

1. Рекомендовано починати з дтотерап — зменшення в рацон легкорозчинних жирв (менше нж 7 % вд загального калоражу продуктв), жирних кислот  холестерину (менше нж 200 мг/день) (IB).

Мета: холестерин лпопротедв низько щльност (ХС ЛПНЩ) нижче нж 100 мг/дл; (якщо триглцериди (ТГ) ≥ 200 мг/дл, рвень холестерину лпопротедв високо щльност (ХС ЛПВЩ) не повинен бути нижчим за 130 мг/дл).

Лпдознижуюча терапя

Принципи ведення пацнтв з ¶ХС псля реваскуляризац мокарда на пдстав даних доказово медицини

Загальновдомо, що позитивно впливають на прогноз ¶ХС, у тому числ й у пацнтв, як пройшли реваскуляризацю мокарда, наступн групи препаратв: антитромбоцитарн (асприн, клопдогрель), лпдознижуюч (статини), нгбтори анготензинперетворюючого ферменту (АПФ) (рамприл, периндоприл), бета-адреноблокатори (без внутршньо симпатомметично активност). Оскльки бльшсть серцево-судинних ускладнень пов'язан з процесом атеротромбозу, в першу чергу необхдно придлити увагу якост проведено терап препаратами, як впливають на функцю ендотелю та викликають стаблзацю атероматозно бляшки, запобгають тромбоутворенню.

Щорчний ризик серцево-судинно смертност у хворих псля реваскуляризац, за даними ґвропейського рестру, в середньому становить 3,7 %, тому, незважаючи на проведене втручання, так пацнти належать до групи високого ризику й потребують подальшо медикаментозно терап.

Отже, тльки трохи бльше нж половина лкарв правильно вдповли на поставлене запитання.

При проведенн опитування на стенд фрми «Серв'» (Франця) лкарв, як брали участь у Х Нацональному конгрес кардологв Украни (2009 р.), на питання, як, на х погляд, снують особливост ведення пацнтв з ¶ХС, що перенесли операцю реваскуляризац, були отриман так вдповд (рис. 1).

Таким чином, тактика ведення хворих, яким проводилась реваскуляризаця мокарда, за винятком пацнтв з установленими елютинг-стентами, як потребують обов'язкового проведення подвйно антитромбоцитарно терап (асприн + клопдогрель) з метою попередження пзнх тромбозв у стент, принципово не вдрзняться вд тако у пацнтв з ¶ХС без хрургчних або нтервенцйних втручань.

ком — з стенозом стовбура ЛКА, трисудинним ураженням коронарних артерй, низькою фракцю викиду лвого шлуночка (ЛШ), з супутнм цукровим дабетом. Хрургчна або ендоваскулярная реваскуляризац мокарда не сприя повному одужанню хворих, тому що не усуваться основна причина ¶ХС — коронарний атеросклероз.

Реваскуляризаця мокарда (стентування, аортокоронарне шунтування) стотно покращу яксть життя пацнтв з шемчною хворобою серця (¶ХС), усуваючи або значно зменшуючи кльксть ангнозних нападв. Аортокоронарне шунтування також позитивно вплива на прогноз захворювання, але це стосуться лише пацнтв з найбльш високим ризи-

¶з доповддю «Тактика ведення пацнтв з ¶ХС псля реваскуляризац мокарда» виступив доктор медичних наук, професор М.¶. Лутай.

Сьогодн на баз Кивського мського центру серця виконуються так втручання, як стентування коронарних артерй, шунтування серця, протезування клапанв серця з використанням передових технологй.

Конференцю вдкрив директор Кивського мського центру серця, доктор медичних наук, професор Б.М. Тодуров. Вн вдзначив, що тема ведення пацнтв псля операцй реваскуляризац мокарда зберга свою актуальнсть у зв'язку з бльш широким застосуванням сучасних нтервенцйних технологй: методв АКШ й стентування в кардохрург. Прогноз пацнта, який перенс реваскуляризацю мокарда, здебльшого залежить не лише вд успшного виконання втручання, а й вд подальшо стратег медикаментозно терап. Застосування оптимально медикаментозно терап да змогу подовжити тривалсть життя й полпшити його яксть, запобгти повторним нфарктам мокарда й покращити вддалений прогноз. Це пов'язано з неминучим пд час втручання механчним ушкодженням коронарних артерй, яке супроводжуться високим ризиком повторного порушення кровопостачання мокарда, що призводить до виснаження компенсаторних резервв мокарда  завершуться розвитком дилатацйно серцево недостатност. У данй ситуац диним радикальним методом переривання зачарованого кола  кардо­хрургчне оперативне втручання. Це не лише добре вдоме аортокоронарне шунтування, але й рзн види хрургчного ремоделювання лвого шлуночка  його структур (клапанний  пдклапанний апарат). У таких складних клнчних випадках, частота яких сяга до 30 %, головною складовою успшного лкування  взаморозумння  спадкомнсть лкаря-кардолога  кардохрурга. Необхдне також  свочасне визначення та прийняття концепц лкування для профлактики тяжких  часто не­оборотних ускладнень. Певн кроки на цьому шляху вже зроблено.

Резюме27 счня в Президент-готел «Кивський» вдбулася конференця, присвячена сучасним можливостям лкування шемчно хвороби серця та реваскуляризац мокарда.У конференц взяли участь: директор Кивського мського центру серця, доктор медичних наук, професор Б.М.PТодуров з доповддю, у якй викладено погляд кардохрурга на проблему стенокард та представлено власний досвд хрургчного лкування таких пацнтв; завдувач вддлу атеросклерозу та хрончно ¶ХС ННЦ «¶нститут кардолог м.PМ.Д.PСтражеска», доктор медичних наук, професор М.¶.PЛутай, доповдь якого було присвячено сучасним пдходам до ведення пацнтв, як перенесли операцю реваскуляризац;професор кафедри кардолог та функцонально дагностики НМАПО м.PП.Л.PШупика О.Й. Жарнов з доповддю «Сучасне лкування стенокард. Роль селективного зниження ЧСС».

Сучасн пдходи до ведення пацнтв псля реваскуляризац мокарда

Газета «Новости медицины и фармации» Кардиология (314) 2010 (тематический номер)

Сучасн пдходи до ведення пацнтв псля реваскуляризац мокарда: версия для печати | Интернет-издание "Новости медицины и фармации"